Інклюзивна освіта дозволить адаптувати дітей до життя у суспільстві — Порошенко (ВІДЕО)

Інклюзивна освіта покликана не тільки допомогти дітям з особливими освітніми потребами, але й адаптувати їх до реального життя у соціумі.

Таку думку висловила перша леді України Марина Порошенко під час форуму “Вчимося жити разом” у Харкові.

«Для мене важливо впровадити інклюзивну форму освіти в загальноосвітні середовища, де діти зможуть отримати якісні освітні послуги в тій школі, де їм зручніше, яка ближче до їх місця проживання, де є умови, які їх влаштовують», — наголосила вона.

Порошенко зазначила, що інклюзивна освіта — це альтернативна можливість надати послуги дітям, які мають сили і бажання отримати навчальні послуги в загальноосвітніх закладах.

«Якщо дитина знаходиться на індивідуальному навчанні і сидить вдома, вона не бачить справжнього життя. Навіть якщо до неї прийдуть безліч фахівців, педагогів і будуть добре навчати, вона не зможе використати ці знання потім, вона буде не адаптована до життя в суспільстві. Вона не буде мати друзів, не знатиме, як піти до магазину і розрахуватися там. Основна мета інклюзивної форми освіти не тільки надання знань, це соціальна адаптація будь-якої дитини, коли вона починає себе відчувати частиною суспільства», — наголосила Марина Порошенко.

У Харкові Порошенко відкрила нову ресурсну кімнату для дітей з особливими освітніми потребами. Вона зазначила, що такі кімнати — необхідна частина інклюзивної освіти в школі, вона дає можливість дітям займатись по індивідуальній програмі з корекційними педагогами. Порошенко також анонсувала, що до кінця року таких кімнат в Україні планується відкрити десять.

Корекційне обладнання в інклюзивні класи можна буде докупити за рахунок залишків субвенції на інклюзивну освіту, - рішення Уряду

Цього року невикористану частину субвенції на інклюзивну освіту можна буде повністю витратити на придбання засобів корекції психофізичного розвитку. Таке рішення було ухвалено сьогодні, 15 листопада 2017 року, під час засідання Кабінету Міністрів України. Йдеться про кошти, що не були використані на місцях у січні-серпні цього року. «На 2017 рік Уряд вперше виділив цільову освітню субвенцію на інклюзивну освіту – 209,4 млнгривень. Відповідно до законодавства, більша частина субвенції – не менш як 80% – мала йти на проведення додаткових корекційно-розвиткових занять, а менша – не більш як 20% – на купівлю засобів корекції, дидактичного матеріалу тощо. Якщо ж у місцевому бюджеті залишилася певна частина субвенції, то 2017-го її всю можна використати саме на дозакупівлю потрібного корекційного обладнання», – зазначила Міністр освіти і науки України Лілія Гриневич. Кабмін також змінив можливий розподіл коштів субвенції на проведення занять і закупівлю засобів корекції. Відтепер витрачати на обладнання можна до 35%. Уряд врахував пропозиції МОН, дозволивши закуповувати засоби корекції для спільного користування, якщо у навчальному закладі буде кілька дітей з однаковими нозологіями. Щоб кошти субвенції використовувалися раціонально, МОН розробить Типовий перелік спеціальних засобів корекції психофізичного розвитку для дітей з особливими освітніми потребами. Відповідно до нього на місцях закуповуватимуть потрібне обладнання. «Створення інклюзивного освітнього середовища є одним із наших пріоритетних завдань, зокрема, в межах концепції Нової української школи. Ми вдячні Уряду за підтримку наших пропозицій та внесення необхідних змін щодо розподілу та використання субвенції. Крім того, на наступний рік уже заплановано збільшення цільової субвенції більш ніж вдвічі – в проект бюджету вона закладена на рівні 504 мільйонів гривень. Ця субвенція має заохочувати місцеві органи покращувати можливості інклюзивної освіти», – підкреслила Міністр. Нагадуємо, що раніше Лілія Гриневич відзначила, що «один із найбільших викликів для інклюзивної освіти – навчити учителів та дітей жити в новій для себе реальності».

Джерело http://www.kmu.gov.ua/control/publish/article?art_id=250427261

Чого не вистачає для повноцінного запуску інклюзивної освіти? Коментарі експертів

Для повноцінного впровадження інклюзивної освіти в Україні не вистачає фахівців, також потрібно вдосконалити порядок реалізації освітніх послуг.

Такі думки висловили експерти 2 листопада під час круглого столу, присвяченого проблемам законодавчого урегулювання освіти для дітей з інвалідністю, передає кореспондент Центру інформації про права людини.

Як відомо, ухвалена президентом Нацстратегія з прав людини зобов’язує уряд створити систему надання соціальних послуг, у тому числі із забезпечення соціального супроводу та підтриманого проживання людей з інвалідністю. Окрім цього, уряд відповідальний за забезпечення відповідності мережі дошкільних, загальноосвітніх, позашкільних навчальних закладів потребам територіальних громад та за впровадження інклюзивного навчання для дітей з інвалідністю.

 Присутній на круглому столі заступник голови Комітету Верховної Ради з питань сім’ї, молодіжної політики Денис Силантьєв нагадав, що освітня реформа стала можливою з прийняттям закону про освіту. "Парламент разом з урядом запустив освітню реформу, яка стимулюватиме впровадження європейських стандартів в інклюзивній освіті, інновації, забезпечення якості та доступності, мотивацію вчителів, науково-педагогічних працівників для організацій інклюзивного середовища дітям з особливими потребами", — вважає він. "Положення ст. 6 закону, окрім закріплення заборони дискримінації незалежно від раси та кольору шкіри, доповнює словами "особливостями інтелектуального, соціального та фізичного розвитку особистості".

Такі зміни до закону встановлюють право дітям з особливими освітніми потребами, які навчаються у спеціальних й інклюзивних класах загальноосвітніх шкіл, забезпечення безоплатним гарячим харчуванням протягом усього періоду навчання. Також встановлюється організація посади асистента вчителя інклюзивних класів загальноосвітніх шкіл", — додав він. Тетяна Симоненко із Міносвіти повідомила, що міністерство цьогоріч удосконалило порядок організації інклюзивного навчання. "Вивчаючи проблеми, ми ввели для дітей соціального працівника, аби він надавав соціальний супровід дитині, яка має складні порушення розвитку. Адже школа не має такої посади, але такі функції є у соціальних працівників", — повідомила начальниця відділу освіти дітей з особливими потребами департаменту загальної середньої та дошкільної освіти Тетяна Симоненко. Окрім цього, вона повідомила, що в державному бюджеті вже передбачена постійна субвенція з державного бюджету для місцевих бюджетів на підтримку інклюзивної освіти. "Це не одноразова допомога. Кошти виділяються на придбання технічних засобів для навчання таких дітей, на пристосування різного обладнання, на оплату спеціальних педагогічних працівників, які будуть забезпечувати корекційно-розвиткову роботу. Якщо посадити дитину з порушенням розвитку просто в школі, не забезпечивши їй відповідних додаткових послуг, вона буде просто присутньою. Але не зможе себе реалізувати", — каже вона. Однак, за словами експертів, впровадження інклюзивної освіти почалося з низки проблем.

За словами доктора юридичних наук Лесі Миськів, у регіонах не вистачає фахівців, які надають додаткові освітні послуги — логопедів, психологів, ортопедагогів. "Не в кожному регіоні призначають асистента вчителя. А якщо й призначають, то на півставки. Це 4 проведених в класі з дитиною годин. А таких дітей може бути три і більше", — каже вона. "Така ситуація, бо норма в постанові Кабміну виписана так, що її можна розуміти двояко", — пояснює вона. Разом з тим вона повідомила, що хоч постанова Кабміну №78 і дає право використовувати кошти на додаткові освітні послуги та 20% на інші технічні заходи, але школи все одно не використовують цю субвенцію. За її словами, порядок цих коштів потребує детальнішого роз’яснення для них. У більшості регіонів також не виплачуюються асистентам вчителів та педагогам інклюзивних класів 25% доплати. Професор НаУКМА Віктор Костюк вважає, що ухвалені 5 вересня новели та новації закону про освіту "потребують посилення інтересів та потреб кожної дитини з інвалідністю". "Коли ми говоримо про таку дитину, то маємо на увазі, що у кожної дитини потреби індивідуальні і ми маємо говорити про забезпечення індивідуального підходу у цій царині", — каже він. Він виступає за створення окремого закону, який має забезпечити потреби та інтереси дитини.

Центральне місце у цьому законі, на його думку, мають займати положення, які стосуються індивідуальних потреб, дітей з інвалідністю.

"Він має також консолідувати інтереси батьків, вчителів стосовно надання індивідуальних освітніх послуг, забезпечення адекватних механізмів охорони здоров’я, реабілітації, попередження інвалідизації, забезпечення державного та громадського супроводу. Тому що сьогодні, коли розвивається інклюзивна освіта, на практиці постає питання, а як школа може надати медичну допомогу для діток з інвалідністю, забезпечити механізми реабілітації"?, — каже він. "Трапилась ситуація: у дитинки напад. Хто може надати допомогу? Медсестра каже, що не може надати такої допомоги. Викликали швидку, а вона застрягла у пробці. Що робити у такій ситуації? Сьогодні деякі експерти вважають, що потрібно навчати вчителів першої медичної допомоги. Це важливо, але коли йдеться про певні нозології, то вчитель не зможе допомогти. І перекладати відповідальність за здоров’я дитини на вчителя — це велика проблема. Бо завдання вчителя — це навчання, створення індивідуального підходу, а очевидно у тих школах, де є системна інклюзивна освіта, мають бути підрозділи, які будуть займатись цими питання", – пояснює Віктор Костюк. Про це також говорить й Леся Миськів, яка констатує, що закон про освіту та інші нормативні акти розкриває лише інклюзію в освітніх послугах. "Про медичні і соціальні в міксі мова не йде. Сьогодні потрібно збиратись і уточнювати перелік окремо освітніх, окремо медичних, окремо соціальних напрямків. А потім розробити механізм реалізації цих трьох напрямків", — каже вона. Марія Лубська, експертка Головного експертно-наукового управління апарату Верховної Ради наголошує, що такий закон має бути без декларацій і має містити конкретні механізми реалізації. "З декларативних норм дуже важко знаходити рішення", — коментує вона.

Джерело http://www.osvita.org.ua/news/79223.html