Тести ЗНО-2018 зроблять доступними для людей з проблемами зору

Тести зовнішнього незалежного оцінювання надрукують шрифтом Брайля для людей з проблемами зору.

Про це повідомили на сайті Українського центру оцінювання якості освіти.

“Відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України у 2018 році пройде апробація технології проведення ЗНО для осіб з порушеннями зору, які використовують у процесі навчання рельєфно-крапковий шрифт – шрифт Брайля. Апробація відбудеться під час додаткової сесії з української мови і літератури, математики, історії України“, – йдеться у повідомленні.

Зареєструватися на апробацію тестів можна буде з 6 лютого до 19 березня наступного року за стандартною процедурою.

“Учасники апробаційного тестування отримають результати ЗНО за шкалою 100–200 балів і зможуть використати їх під час вступу до закладів вищої освіти. Як оцінка за державну підсумкову атестацію за шкалою 1–12 балів результати апробаційного тестування не зараховуватимуться“, – пояснили у центрі.

Нагадаємо, у бюджеті на 2018 рік закладено 504 мільйони гривень спеціальної субвенції для інклюзивної освіти.

Фото: автор – vverve, Depositphotos

Джерело

Оплата корекційних занять вчителя-дефектолога

ЦК Профспілки працівників освіти і науки на запити з місць щодо оплати праці вчителя-дефектолога за роботу з учнями з особливими потребами та встановлення вчителю-дефектологу спеціальної школи для дітей з вадами слуху кваліфікаційної категорії за суміщуваною посадою вихователя і повідомляє наступне.

Порядок та умови надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на надання державної підтримки особам з особливими освітніми потребами затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 14.02.2017 № 88. Пунктом 3 Порядку передбачено, що субвенція спрямовується на надання державної підтримки особам з особливими освітніми потребами, які навчаються у спеціальних та інклюзивних класах загальноосвітніх навчальних закладів (крім шкіл-інтернатів та навчально-реабілітаційних центрів), зокрема дітям глухим та зі зниженим слухом.

Відповідно до пункту 4 Порядку за рахунок субвенції здійснюється зокрема оплата видатків на проведення додаткових корекційно-розвиткових занять згідно з Примірним переліком додаткових корекційно-розвиткових занять (послуг) для дітей з особливими освітніми потребами, які навчаються у спеціальних та інклюзивних класах загальноосвітніх навчальних закладів (Додаток 1 до Порядку).

Згідно з пунктом 6 Порядку додаткові корекційно-розвиткові заняття (послуги) проводяться (надаються) фахівцями із числа працівників загальноосвітнього навчального закладу та у разі потреби - додатково залученими фахівцями, з якими загальноосвітнім навчальним закладом або відповідним органом освіти укладаються трудові договори.

Оплата праці зазначених фахівців здійснюється за ставками погодинної оплати праці працівників усіх галузей економіки за проведення навчальних занять у розмірах,передбачених для доцента або кандидата наук, які проводять навчальні заняття з учнями шкіл, установленими в додатку 5 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2002 № 1298 «Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери».

Отже, за проведення корекційно-розвиткових занять з учнями з особливими освітніми потребами оплата праці педпрацівників провадиться за ставками погодинної оплати, як це зазначається вище, без застосування підвищення посадових окладів за роботу з такими дітьми.

Підвищення на 25% ставок заробітної плати (посадових окладів) педагогічним працівникам передбачено пунктом 29 Інструкції про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти, затвердженої наказом Міністерства освіти України від 15 квітня 1993 року № 102, за роботу у загальноосвітніх навчальних закладах (або за наявності в них груп) для дітей, які потребують корекції фізичного розвитку.

Пунктом 6.3.23 Галузевої угоди між Міністерством освіти і науки України та ЦК Профспілки працівників освіти і науки України на 2016-2020 роки, зареєстрованої Міністерством соціальної політики України 15.12.2016 за № 31, передбачено встановлення педагогічним та іншим працівникам, які працюють в інклюзивних класах (групах) та з ВІЛ-інфікованими дітьми, підвищені розміри посадових окладів (ставок заробітної плати) відповідно до пунктів 28, 29 та 31 Інструкції про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти, затвердженої наказом Міністерства освіти України від 15.04.1993 № 102, а також надбавку за складність у роботі в розмірі до 50 відсотків посадових окладів (ставок заробітної плати) відповідно до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2002 № 1298.

Слід зауважити, що при надходженні на погодження до ЦК Профспілки проекту змін до вищезазначеного Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.02.2017 № 88, Профспілка наполягала на підвищені посадових окладів (тарифних ставок) при роботі з дітьми з особливими освітніми потребами та забезпеченні оплати праці педагогічних працівників за тарифікацією. На даний час зміни до зазначеного Порядку не внесено.

Стосовно встановлення кваліфікаційної категорії вихователю, який за основною посадою працює вчителем спеціальної школи для дітей з вадами слуху, то роз’яснення з питання атестації педагогічних працівників загальноосвітніх навчальних закладів, які мають педагогічне навантаження з певних навчальних предметів і одночасно перебувають на посаді вихователя у цих же закладах, надано Міністерством освіти і науки України листом від 30.11.2004 № 1/9-607.

У листі зокрема зазначається про можливість атестації педагогічних працівників, які мають педагогічне навантаження з певних навчальних предметів і одночасно перебувають на посаді вихователя у цих же закладах, з того предмета, з якого вони мають педагогічне навантаження за фахом освіти, оскільки у вищих педагогічних навчальних закладах не готуються вихователі для роботи у загальноосвітніх навчальних закладах I, II - III ступенів.

У цьому випадку оплата праці відповідно до встановленої за результатами атестації категорії поширюється як на години педагогічного навантаження вчителя, так і на години навантаження його як вихователя до наступної атестації.

Пунктом 3.26 Типового положення про атестацію педагогічних працівників, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 6.10.2010 № 930 «Про затвердження Типового положення про атестацію педагогічних працівників», також передбачено, що особи з повною вищою педагогічною освітою або іншою повною вищою освітою, прийняті на посади педагогічних працівників за спеціальностями, фахівці з яких не готувалися вищими навчальними закладами або підготовлені у недостатній кількості, за умови проходження ними підвищення кваліфікації, атестуються як такі, що мають відповідну освіту.

Тому, на сьогодні можливо атестувати педагогічних працівників, які мають педагогічне навантаження з певних навчальних предметів і одночасно перебувають на посаді вихователя у цих же закладах, з того предмета, з якого вони мають педагогічне навантаження за фахом, та поширювати встановлену внаслідок атестації категорію як на години педагогічного навантаження вчителя, так і на навантаження його як вихователя до наступної атестації.

Джерело http://osvita.ua/school/consult/58491/

За матеріалами Управління соціально-економічного захисту ЦК Профспілки

Виділено 504 мільйони гривень спеціальної субвенції для інклюзивної освіти.

У бюджеті на 2018 рік, який Верховна Рада ухвалила 7 грудня, передбачено 61,3 мільярда гривень субвенції на освіту, що майже на 11 мільярдів більше, ніж у бюджеті 2017 року.

Про це йдеться в додатках до закону, розміщених на сайті Ради.

Окремо виділена субвенція в розмірі 1,37 мільярда гривень для забезпечення “якісної, сучасної та доступної” освіти в “Новій українській школі”.

У бюджеті додатково передбачено 100 мільйонів гривень на матеріально-технічне забезпечення професійно-технічних навчальних закладів.

Окрім того, виділено 504 мільйони гривень спеціальної субвенції для інклюзивної освіти.

Загалом же на освіту в 2018 році виділили 217,5 мільярдів гривень.

Нагадаємо, у бюджеті закладено підвищення зарплати педагогів на 1 тарифний розряд.

Читайте також матеріал НУШ “Як розподілятиметься освітня субвенція на 2018 рік”.

“Нова українська школа”

Фото: pexels.com

Джерело

На Вінниччині розпочався традиційний ярмарок "Руками створена краса"

11 грудня, в Експоцентрі Вінницької торгово-промислової палати розпочався вже традиційний для Вінниччини трьохденний ярмарок авторських творів людей з інвалідністю «Руками створена краса».

Ярмарок організовано Вінницькою громадською організацією молоді з обмеженими фізичними можливостями «Гармонія» за підтримки обласної державної адміністрації та міської ради, народного депутата України Сергія Кудлаєнка, Британської ради в Україні, громадської організації «Розвиток. Розвиток», благодійного фонду Людмили Станіславенко, Клубу Подільської кухні та школи танцю «Болеро».

«Дуже приємно, що кожного року до нашого ярмарку приєднується все більше і більше реабілітаційних центрів, громадських організацій та майстрів, що представляють свої неповторні вироби. Сьогодні всі ми як ніколи потребуємо добра, підтримки, розуміння, взаємодопомоги. Така виставка-ярмарок дозволяє нам долучитися до чогось більшого, а ніж вироби зроблені власноруч», – зазначила голова Вінницької громадської організації молоді з обмеженими фізичними можливостями «Гармонія» Рая Панасюк.

Зазначимо, що це вже 10 ювілейний ярмарок, що збігається з відзначенням цього року 10-річчя існування реабілітаційного центру «Гармонія» та 15-річчям діяльності Вінницької громадської організації молоді з обмеженими фізичними можливостями «Гармонія».

«Вінниця – одне з найбільш інклюзивних міст України. Завдання, що стоїть перед обласною державною адміністрацією, зокрема, перед Департаментом соціальної та молодіжної політики, – зробити доступною та без бар’єрною всю Вінницьку область. Інклюзія стосується кожного, а не лише людей з інвалідністю», – переконана директор Департаменту соціальної та молодіжної політики облдержадміністрації Наталія Заболотна.

В рамках проведення ярмарку пройде фестиваль подільської кухні, де мешканці та гості міста матимуть змогу скуштувати національні українські страви у виконанні вітчизняних зірок кулінарії, депутатів обласної та міської рад, вінницьких «майстринь кухні».

Протягом 11-13 грудня відвідувачі ярмарку «Руками створена краса» зможуть насолодитися майстер-класами з виготовлення новорічних подарунків, виступами дитячих танцювальних та пісенних колективів, а також прийняти участь у створені цікавих фотозон.

Джерело: 

Інклюзивні труднощі: три історії про особливості включення

Як це – відчувати свою інакшість у школі чи університеті? Як тоді виглядає твоє середовище: вчителі й учні? Як воно поводиться? Чи можна зробити так, щоб усім було комфортно? І як, урешті, досягти цього?

Людмила Фурсова, працює в секретаріаті уповноваженого з прав людини

У 19 років, після інтернату для незрячих, такої собі теплиці, я вступила до звичайного університету. Потрапила у світ. І він був зовсім не таким, яким я його уявляла. В інтернаті все за тебе вирішили, створили умови – живи і вчись. А в дорослому віці маєш сама вирішувати свої проблеми, сама комунікувати з безліччю людей.

Мені неприємно, коли говорять, що світ жорстокий і не треба дітей (з інвалідністю, – прим. авт.) відправляти в звичайні школи. Ніби вони там не пристосуються. Це правда, що буде складно. Але будь-яка людина все одно потрапить у суспільство.

Тому чим швидше вона це зробить – тим швидше знайде своє місце.

Я часто чую, що для незрячих дітей інклюзія неможлива. Але ми не повинні говорити про те, кого включаємо і куди. Будь-яка людина має право отримати освіту там, де вона бажає.

На першому курсі в мене були думки кинути університет. Особливо важко було вивчати старослов’янську. Викладач майже все писав на дошці. Добре, що в мене були хороші одногрупники.

Я мала труднощі з навчанням через те, що викладачі не знали, як мені допомогти. І я не знала, як до них звернутися з тим, що маю таку проблему, звернутися до однокурсників за допомогою. Зараз я одразу пишу заяву про забезпечення мені розумного пристосування і хай тільки спробують відмовити! Тоді було набагато складніше…

Одна неприємна ситуація сталася на четвертому курсі. Для конспектування я використовую шрифт Брайля (під час писання чути стукіт, ‒ прим. авт.).  І ось одного разу я конспектую, а викладач зупиняє лекцію і каже: “Знаєте, коли ви пишете – у мене серце кров’ю обливається”. Мене це шокувало. Кажу: “Але якщо я не буду конспектувати, то не складу іспит…” – “Добре, пишіть”, – відповів. Щоправда, наступного дня він підійшов і вибачився.

Деякі викладачі не давали часу на підготовку до іспиту. А бувало, що сиділа всі три години письмового іспиту і чекала, щоб скласти усно. Кожного разу виникали якісь проблеми, і я себе почувала іншою. Мусила підходити і запитувати: “Яким чином ви будете в мене приймати іспит?”. Це вкрай неприємно. Зараз я розумію, що проблема у відсутності системи і підходів. А на той момент вважала, що проблема в мені і моєму зорі. Що я створюю для людей додаткові проблеми, щось постійно для себе вимагаю.

Зараз ми переходимо до нового розуміння інвалідності: коли питання не в людині, а в тому, що непристосоване суспільство.

Є стандарт, в який я не вписуюся. Тому під мене треба знайти певний підхід, щоб я могла реалізувати свої права. Стандарт має бути дуже гнучким. Крім того, для мене важлива підтримка. І важливо, щоб інформація була в доступній для мене формі.

Едгар Баджо, асистент вчителя

Мене завжди садили на останню парту в школі. Бо я був темненький, не такий як всі. Може, не так одягнений. Вчителі не надто зі мною говорили. Зробив завдання – і добре. Я не хотів мамі розказувати, бо якщо вона приходила, то сварилася, а мені потім було соромно. Діти зі мною не хотіли спілкуватися. Бо роми ‒ це роми. Був у класі один вірменин. От з ним ми дуже добре дружили. Але суть у тому – що ми всі однакові.

Діти, з якими я вчився, ‒ зараз без роботи й нікуди не вступили. А я працюю в українській школі з освіченими вчителями і вчусь на юридичному.

Найперше все залежить від себе. Усі мої друзі роми вчаться. У нас так: я сьогодні тут виступаю, мене побачать і подумають: “Якщо він може, то чому я не можу?”. Декому це допомагає.

Дмитро Калинін, студент КНУ

Мені 18 років і я вивчаю право. Моя ознака в тому, що я гомосексуал. Навчання в школі – було одним з найскладніших періодів у моєму житті.

Від інших я не відрізнявся нічим. Але через неможливість комусь відкритися, через відсутність інформації, відсутність сексуальної освіти в мене з’явилося багато психологічних проблем, тиск яких я відчуваю й досі. У мене був внутрішній конфлікт. Приблизно після п’ятого класу я замкнувся в собі, а успішність знизилася настільки, що мені погрожували виключенням зі школи.

Я потребував людей, які б розуміли й знали, про що йдеться, знали про існування ЛГБТ. У свій час я таких людей не знайшов, і вся інформація обмежувалася інтернетом. Я не мав прикладів в оточенні (мої батьки при мені це засуджували), а в школі мене обзивали зрозуміло як. Відсутність табу на цю тему, можливість з кимось про це поговорити дуже допомогли б тоді.

Зараз я працюю в організації, яка проводить тематичні тренінги. Найперше потрібно працювати з психологами, а вони вже поширять свої знання на колектив. Ми маємо такий досвід роботи: розповідаємо, що гомосексуальність це банально ‒ не хвороба. І після цього вони у своїх школах проводять тренінги для вчителів. Здебільшого, люди не ставляться негативно, вони просто не знають.

Ми багато говоримо про право на освіту як про право на доступ до неї, коли йдеться про людей з інвалідністю.

Але ми не говоримо про інклюзію як цінність, як толерантність, а це, на мою думку, – найголовніше. Бо саме ставлення породжує дії. Якщо немає ставлення і розуміння ‒ жоден наказ і пандуси не допоможуть. Потрібно, щоб люди усвідомлювали, що всі різні, але всі рівні.
Джерело

Класний журнал

Записи в Класному жураналі здійснюються відповідно до Інструкції щодо заповнення Класного журналу для 1-4 класів загальноосвітніх навчальних закладів,затвердженої наказом Міністерства освіти і науки від 08.04.2015 року № 412 та Інструкції з ведення класного журналу учнів 5-11(12)-х класів загальноосвітніх навчальних закладів, затвердженої наказом Міністерства освіти і науки від 03.06.2008 № 496. Класний журнал – це обов’язковий документ загальноосвітнього навчального закладу, в якому фіксуються результати навчальних досягнень учнів, відвідування ними занять, стан виконання навчальних програм тощо. 

Дитина з особливими освітніми потребами, за якою б формою вона не навчалася, є учнем (ученицею) класу і рівень навчальних досягнень, відвідування занять, тощо так само обліковується у класному журналі. Загальновизначених рекомендацій МОН стосовно даного питання поки немає, але ми можемо посилатися на досвід експериментальних навчальних закладів, досвід яких засвідчує, що у випадку адаптації змісту навчальної програми тема уроку лишається незмінною, відповідні адаптації прописуються у Індивідуальній програмі розвитку. Тому особливості ведення класного журналу можуть стосуватися, наприклад, в уточненні домашнього завдання для дітей з особливими освітніми потребами. У такому випадку у графі «завдання додому» після запису домашнього завдання для учнів класу, може бути записано окремо завдання для таких дітей (прочитати, вивчити напам’ять, повторити тощо), параграфи (сторінки) підручника, номери завдань, вправ тощо.У випадку модифікації навчального плану і програми (наприклад, для дітей інтелектуальними порушеннями) відводиться окрема сторінка класного журналу для обліку тем навчальних предметів, які не містяться в робочому навчальному плані загальноосвітнього навчального закладу (наприклад, "Фізика і хімія у побуті"). У графі «Зміст уроку» записується тема уроку, а оцінювання навчальних досягнень учня здійснюється теж на відповідній сторінці класного журналу.Варто зауважити, що оцінювання навчальних досягнень учнів з особливими освітніми потребами здійснюється за критеріями оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти, затвердженими наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 13.04.2011 № 329, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 11 травня 2011 р. за №566/19304 ЗА ОБСЯГОМ МАТЕРІАЛУ, ВИЗНАЧЕНИМ ІНДИВІДУАЛЬНОЮ ПРОГРАМОЮ РОЗВИТКУ!!!Разом із тим, враховуємо, що система оцінювання навчальних досягнень учнів повинна бути стимулюючою.З метою спостереження за динамікою розвитку дітей з особливими освітніми потребами окрім поточного, тематичного, семестрового оцінювання використовуються різні методи оцінювання, результати яких фіксуються в Індивідуальній програмі розвитку.Корекційно-розвиткові заняття у класному журналі НЕ ФІКСУЮТЬСЯ.

Інклюзивна освіта дозволить адаптувати дітей до життя у суспільстві — Порошенко (ВІДЕО)

Інклюзивна освіта покликана не тільки допомогти дітям з особливими освітніми потребами, але й адаптувати їх до реального життя у соціумі.

Таку думку висловила перша леді України Марина Порошенко під час форуму “Вчимося жити разом” у Харкові.

«Для мене важливо впровадити інклюзивну форму освіти в загальноосвітні середовища, де діти зможуть отримати якісні освітні послуги в тій школі, де їм зручніше, яка ближче до їх місця проживання, де є умови, які їх влаштовують», — наголосила вона.

Порошенко зазначила, що інклюзивна освіта — це альтернативна можливість надати послуги дітям, які мають сили і бажання отримати навчальні послуги в загальноосвітніх закладах.

«Якщо дитина знаходиться на індивідуальному навчанні і сидить вдома, вона не бачить справжнього життя. Навіть якщо до неї прийдуть безліч фахівців, педагогів і будуть добре навчати, вона не зможе використати ці знання потім, вона буде не адаптована до життя в суспільстві. Вона не буде мати друзів, не знатиме, як піти до магазину і розрахуватися там. Основна мета інклюзивної форми освіти не тільки надання знань, це соціальна адаптація будь-якої дитини, коли вона починає себе відчувати частиною суспільства», — наголосила Марина Порошенко.

У Харкові Порошенко відкрила нову ресурсну кімнату для дітей з особливими освітніми потребами. Вона зазначила, що такі кімнати — необхідна частина інклюзивної освіти в школі, вона дає можливість дітям займатись по індивідуальній програмі з корекційними педагогами. Порошенко також анонсувала, що до кінця року таких кімнат в Україні планується відкрити десять.

Корекційне обладнання в інклюзивні класи можна буде докупити за рахунок залишків субвенції на інклюзивну освіту, - рішення Уряду

Цього року невикористану частину субвенції на інклюзивну освіту можна буде повністю витратити на придбання засобів корекції психофізичного розвитку. Таке рішення було ухвалено сьогодні, 15 листопада 2017 року, під час засідання Кабінету Міністрів України. Йдеться про кошти, що не були використані на місцях у січні-серпні цього року. «На 2017 рік Уряд вперше виділив цільову освітню субвенцію на інклюзивну освіту – 209,4 млнгривень. Відповідно до законодавства, більша частина субвенції – не менш як 80% – мала йти на проведення додаткових корекційно-розвиткових занять, а менша – не більш як 20% – на купівлю засобів корекції, дидактичного матеріалу тощо. Якщо ж у місцевому бюджеті залишилася певна частина субвенції, то 2017-го її всю можна використати саме на дозакупівлю потрібного корекційного обладнання», – зазначила Міністр освіти і науки України Лілія Гриневич. Кабмін також змінив можливий розподіл коштів субвенції на проведення занять і закупівлю засобів корекції. Відтепер витрачати на обладнання можна до 35%. Уряд врахував пропозиції МОН, дозволивши закуповувати засоби корекції для спільного користування, якщо у навчальному закладі буде кілька дітей з однаковими нозологіями. Щоб кошти субвенції використовувалися раціонально, МОН розробить Типовий перелік спеціальних засобів корекції психофізичного розвитку для дітей з особливими освітніми потребами. Відповідно до нього на місцях закуповуватимуть потрібне обладнання. «Створення інклюзивного освітнього середовища є одним із наших пріоритетних завдань, зокрема, в межах концепції Нової української школи. Ми вдячні Уряду за підтримку наших пропозицій та внесення необхідних змін щодо розподілу та використання субвенції. Крім того, на наступний рік уже заплановано збільшення цільової субвенції більш ніж вдвічі – в проект бюджету вона закладена на рівні 504 мільйонів гривень. Ця субвенція має заохочувати місцеві органи покращувати можливості інклюзивної освіти», – підкреслила Міністр. Нагадуємо, що раніше Лілія Гриневич відзначила, що «один із найбільших викликів для інклюзивної освіти – навчити учителів та дітей жити в новій для себе реальності».

Джерело http://www.kmu.gov.ua/control/publish/article?art_id=250427261

Чого не вистачає для повноцінного запуску інклюзивної освіти? Коментарі експертів

Для повноцінного впровадження інклюзивної освіти в Україні не вистачає фахівців, також потрібно вдосконалити порядок реалізації освітніх послуг.

Такі думки висловили експерти 2 листопада під час круглого столу, присвяченого проблемам законодавчого урегулювання освіти для дітей з інвалідністю, передає кореспондент Центру інформації про права людини.

Як відомо, ухвалена президентом Нацстратегія з прав людини зобов’язує уряд створити систему надання соціальних послуг, у тому числі із забезпечення соціального супроводу та підтриманого проживання людей з інвалідністю. Окрім цього, уряд відповідальний за забезпечення відповідності мережі дошкільних, загальноосвітніх, позашкільних навчальних закладів потребам територіальних громад та за впровадження інклюзивного навчання для дітей з інвалідністю.

 Присутній на круглому столі заступник голови Комітету Верховної Ради з питань сім’ї, молодіжної політики Денис Силантьєв нагадав, що освітня реформа стала можливою з прийняттям закону про освіту. "Парламент разом з урядом запустив освітню реформу, яка стимулюватиме впровадження європейських стандартів в інклюзивній освіті, інновації, забезпечення якості та доступності, мотивацію вчителів, науково-педагогічних працівників для організацій інклюзивного середовища дітям з особливими потребами", — вважає він. "Положення ст. 6 закону, окрім закріплення заборони дискримінації незалежно від раси та кольору шкіри, доповнює словами "особливостями інтелектуального, соціального та фізичного розвитку особистості".

Такі зміни до закону встановлюють право дітям з особливими освітніми потребами, які навчаються у спеціальних й інклюзивних класах загальноосвітніх шкіл, забезпечення безоплатним гарячим харчуванням протягом усього періоду навчання. Також встановлюється організація посади асистента вчителя інклюзивних класів загальноосвітніх шкіл", — додав він. Тетяна Симоненко із Міносвіти повідомила, що міністерство цьогоріч удосконалило порядок організації інклюзивного навчання. "Вивчаючи проблеми, ми ввели для дітей соціального працівника, аби він надавав соціальний супровід дитині, яка має складні порушення розвитку. Адже школа не має такої посади, але такі функції є у соціальних працівників", — повідомила начальниця відділу освіти дітей з особливими потребами департаменту загальної середньої та дошкільної освіти Тетяна Симоненко. Окрім цього, вона повідомила, що в державному бюджеті вже передбачена постійна субвенція з державного бюджету для місцевих бюджетів на підтримку інклюзивної освіти. "Це не одноразова допомога. Кошти виділяються на придбання технічних засобів для навчання таких дітей, на пристосування різного обладнання, на оплату спеціальних педагогічних працівників, які будуть забезпечувати корекційно-розвиткову роботу. Якщо посадити дитину з порушенням розвитку просто в школі, не забезпечивши їй відповідних додаткових послуг, вона буде просто присутньою. Але не зможе себе реалізувати", — каже вона. Однак, за словами експертів, впровадження інклюзивної освіти почалося з низки проблем.

За словами доктора юридичних наук Лесі Миськів, у регіонах не вистачає фахівців, які надають додаткові освітні послуги — логопедів, психологів, ортопедагогів. "Не в кожному регіоні призначають асистента вчителя. А якщо й призначають, то на півставки. Це 4 проведених в класі з дитиною годин. А таких дітей може бути три і більше", — каже вона. "Така ситуація, бо норма в постанові Кабміну виписана так, що її можна розуміти двояко", — пояснює вона. Разом з тим вона повідомила, що хоч постанова Кабміну №78 і дає право використовувати кошти на додаткові освітні послуги та 20% на інші технічні заходи, але школи все одно не використовують цю субвенцію. За її словами, порядок цих коштів потребує детальнішого роз’яснення для них. У більшості регіонів також не виплачуюються асистентам вчителів та педагогам інклюзивних класів 25% доплати. Професор НаУКМА Віктор Костюк вважає, що ухвалені 5 вересня новели та новації закону про освіту "потребують посилення інтересів та потреб кожної дитини з інвалідністю". "Коли ми говоримо про таку дитину, то маємо на увазі, що у кожної дитини потреби індивідуальні і ми маємо говорити про забезпечення індивідуального підходу у цій царині", — каже він. Він виступає за створення окремого закону, який має забезпечити потреби та інтереси дитини.

Центральне місце у цьому законі, на його думку, мають займати положення, які стосуються індивідуальних потреб, дітей з інвалідністю.

"Він має також консолідувати інтереси батьків, вчителів стосовно надання індивідуальних освітніх послуг, забезпечення адекватних механізмів охорони здоров’я, реабілітації, попередження інвалідизації, забезпечення державного та громадського супроводу. Тому що сьогодні, коли розвивається інклюзивна освіта, на практиці постає питання, а як школа може надати медичну допомогу для діток з інвалідністю, забезпечити механізми реабілітації"?, — каже він. "Трапилась ситуація: у дитинки напад. Хто може надати допомогу? Медсестра каже, що не може надати такої допомоги. Викликали швидку, а вона застрягла у пробці. Що робити у такій ситуації? Сьогодні деякі експерти вважають, що потрібно навчати вчителів першої медичної допомоги. Це важливо, але коли йдеться про певні нозології, то вчитель не зможе допомогти. І перекладати відповідальність за здоров’я дитини на вчителя — це велика проблема. Бо завдання вчителя — це навчання, створення індивідуального підходу, а очевидно у тих школах, де є системна інклюзивна освіта, мають бути підрозділи, які будуть займатись цими питання", – пояснює Віктор Костюк. Про це також говорить й Леся Миськів, яка констатує, що закон про освіту та інші нормативні акти розкриває лише інклюзію в освітніх послугах. "Про медичні і соціальні в міксі мова не йде. Сьогодні потрібно збиратись і уточнювати перелік окремо освітніх, окремо медичних, окремо соціальних напрямків. А потім розробити механізм реалізації цих трьох напрямків", — каже вона. Марія Лубська, експертка Головного експертно-наукового управління апарату Верховної Ради наголошує, що такий закон має бути без декларацій і має містити конкретні механізми реалізації. "З декларативних норм дуже важко знаходити рішення", — коментує вона.

Джерело http://www.osvita.org.ua/news/79223.html

Круглий стіл з обміну досвідом асистентів вчителів

  Завідувач лабраторії інклюзивної освіти Комунального вищого навчального закладу «Вінницька академія неперервної освіти»  Присяжнюк Наталія Валеріанівна, 30 жовтня 2017 року організувала круглий стіл з обміну досвідом асистентів вчителів інклюзивних класів Вінницької області.
Своїм досвідом ділилася асистент вчителя Гніванської алтернативної ЗОШ № 1 розвитку здібностей дитини Довгань Юлія Олександрівна.